спокійні сусіди

1. n

1) тиша; німотність, безмовність

2) спокій; супокій

3) мир

2. adj

1) тихий; безшумний, нечутний

2) спокійний

3) нерухомий

4) одноманітний, нудний

5) неяскравий; приємний для ока; що не впадає у вічі

6) скромний; стриманий

7) відлюдний, безлюдний; затишний

8) прихований, таємний

9) мирний; нічим не порушуваний

3. v

1) заспокоювати, угамовувати

2) утихомирюватися; затихати

4. int

тихіше!, не шуміти!

* * *

1) тиша, безмовність; тex. безшумність

2) спокій, покій; спокій, мир

1) тихий; безшумний, нечутний

2) спокійний, тихий; нерухомий

3) мирний, спокійний; безтурботний

4) одноманітний, нудний

5) неяскравий, непомітний, приємний для ока; скромний; стриманий; м'який ( про людину)

6) затишний, відлюдний

7) таємний, прихований

8) eк. млявий ( про ринок); низький ( про рівень ділової активності)

9) у гpaм.; знaч. вигуку тихіше!, не шуміти!

I. 1) спокійний, супокійний, тихий, (безмятежный) безтурботний. [Спокійного сну вам, карі оченята (Тесл.)]. -ной ночи - доброї ночи; добраніч; надобраніч. -ный экипаж - вигідний (не труський) повіз. -ное море - тихе (с(у)покійне) море. -ная квартира - тихе (спокійне) помешкання. -ное кресло - вигідне крісло. -ный уголок - затишний куточок;

2) (о характере) лагідний, спокійний, тихий. У него -ный характер - він тихої (лагідної, спокійної) вдачі; він тихий на вдачу. -ная лошадь - тихий (не баский) кінь. -ный сосед - тихий сусіда.

II. Покойный, -ная -

1) небіжчик, небіжка, покійний, -на. [Я знав небіжчика (покійного) батька вашого. Його небіжка (покійна) жінка];

2) см. Заупокойный.

* * *

1) спокі́йний; супокі́йний

2) (удобный) вигі́дний; ( уютный) за́тишний и зати́шний

1) прил. покі́йний

2) в знач. сущ. небі́жчик, покі́йний, -ого; ( умерший) уме́рлий, -ого, поме́рлий

1) прикрий, сумний, досадний; неприємний; дратівний, дражливий

2) неспокійний, тривожний

3) обтяжливий, незручний

4) юр. сутяжницький

* * *

1) прикрий, неприємний; дратівний; vexatious to smb. який (що) завдає кому-н. турбот /неприємності/; який (що) дратує кого-н.; іt іs most vexatious to mіss the traіn дуже прикро /неприємно/ спізнитися на потяг

2) неспокійний, тривожний; vexatious lіfe життя, повне хвилювань; vexatious neіghbour неспокійний /докучливий/ сусід; contіnual vexatious wars невпинні війни, що порушують спокій ( народів)

3) обтяжливий, соромливий ( про правило); дріб’язковий, що носить характер причіпки; vexatious tax обтяжливий податок; податок, що викликає невдоволення населення

4) юр. сутяжницький; vexatious suіt позов, пред’явлений через пристрасть до тяжби; vexatious actіon /proceedіng/ судова справа, порушена сутяжником

1) прикрий, неприємний; дратівний; vexatious to smb. який (що) завдає кому-н. турбот /неприємності/; який (що) дратує кого-н.; іt іs most vexatious to mіss the traіn дуже прикро /неприємно/ спізнитися на потяг

2) неспокійний, тривожний; vexatious lіfe життя, повне хвилювань; vexatious neіghbour неспокійний /докучливий/ сусід; contіnual vexatious wars невпинні війни, що порушують спокій ( народів)

3) обтяжливий, соромливий ( про правило); дріб’язковий, що носить характер причіпки; vexatious tax обтяжливий податок; податок, що викликає невдоволення населення

4) юр. сутяжницький; vexatious suіt позов, пред’явлений через пристрасть до тяжби; vexatious actіon /proceedіng/ судова справа, порушена сутяжником

лишить кого чего позбавляти, позбавити кого чого, (отнимать) відбирати, відібрати (-беру, -береш) у кого и кому що, (вульг.) рішати, рішити кого чого. [Не позбавляй мене того вінця, що бог мені показує що ночі (Л. Укр.). Сварка та бійка, кого вони не позбавлять веселости! (Франко). Ти пан над життям людським, коли можеш відібрати його в кождій хвилі (Франко). А жінка й діти? адже ти їх усього рішив! (Квітка)]. -шать, -шить жизни кого - позбавляти, позбавити життя кого, вкорочувати, вкоротити віку (життя) кому, заподіювати, заподіяти смерть кому, (сжить со света) зганяти, зігнати кого з світу, (казнить) страчувати, тратити, стратити кого. [Позбавиш життя людину (Коцюб.). Вкоротив йому віку (Неч.-Лев.). Чи-ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? (Пісня). Страть свого брата, як він додому прийде (Казка)]. -шать, -шить себя жизни - смерть собі заподіювати, заподіяти, відбирати, відібрати собі життя, вкорочувати, вкоротити собі віку, страчуватися, тратитися, стратитися. [Я сама собі смерть заподію (Тобілев.). І сама страчуся (Франко)]. -шать, -шить здоровья - позбавляти, позбавити здоров'я, виймати, вийняти з кого здоров'я. -шить дара слова, речи - відібрати (відняти) мову кому, знімити, онімити кого, (перен.) замкнути уста, мову кому. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.). Сильне зворушення, гнів відняли їй мову (Коцюб.)]. Паралич -шил его речи - після паралічу відібрало йому мову. Лишать, -шить девственности - см. Невинность 2 (Лишить -ти). [Їхав, мати, козак молоденький, зірвав з мене вінок зелененький (Пісня)]. -шать, -шить зрения - відбирати, відібрати зір (очі) кому, отемнювати, отемнити кого, (ослеплять) сліпити, осліплювати и осліпляти, осліпити, (о мног.) посліпити кого. -шать, -шить рассудка - позбавляти, позбавити розуму кого, відбирати, відібрати розум, (насм.) глузд, пантелик кому, з[о]безглуздити кого. [Який вас обезглуздив кат? (Котл.)]. -шать, -шить силы - позбавляти, позбавити сили кого, вибирати, вибрати з кого силу. -шать, -шить сознания, чувств - позбавляти, позбавити, свідомости, знепритомнювати, знепритомнити кого. -шать покоя - відбирати спокій кому, позбавляти кого спокою, занепокоювати кого. -шать себя удовольствия - позбавляти себе втіхи. -шать, -шить охоты, желания - позбавляти, позбавити кого охоти (бажання) до чого, відбирати, відібрати кому охоту (бажання) до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. Он -шил меня своей дружбы, благосклонности, своего расположения - він позбавив мене своєї приязні, прихильности, свого прихилля, він відібрав мені свою приязнь, прихильність, своє прихилля. Недостойные поступки -шили его любви и уважения товарищей - негідні вчинки позбавили його товариської любови й пошани. -шить имущества, состояния - позбавити кого добра (майна, маєтности), відібрати майно кому и у кого. -шить наследства - позбавити (не дати) спадку. Судьба -шила его всего - доля відібрала йому все. -шать, -шить хлеба-соли - позбавляти кого хліба-соли, (поэтич.) збавляти кого з хліба-соли. [Близьких сусід з хліба-соли збавляв (Мартин.)]. -шать, -шить куска хлеба - позбавляти, позбавити кого шматка хліба, відбирати, відібрати кому шматок хліба. -шать места, должности - позбавляти кого посади, відбирати кому посаду, звільняти з посади кого. -шать власти, сана - позбавляти влади, сану кого, відбирати владу, сан кому, скидати кого з влади, з сану. -шать кредита - позбавляти кого кредиту, відбирати кредит кому, припиняти боргування кого. -шать, -шить прав - позбавляти, позбавити прав, (прав состояния) громадських прав, (избирательных прав) виборчих прав. -шать, шить слова - позбавляти, позбавити слова кого, відбирати, відібрати голос кому, забороняти, заборонити мову кому, (перен.) умкнути мову кому. [За теє суд його позбавив слова (Л. Укр.)]. -шить чести, человеческого достоинства - позбавити чести, людської гідности, знеславити кого. -шать, -шить свободы - позбавляти позбавити волі, зневолювати, зневоляти, зневолити кого, (о мн.) позневолювати, (перен., связывать) залигувати, залигати, загнуздувати, загнуздати, запетльовувати, запетлювати кого, (арестовывать) ув'язнювати, ув'язнити кого. [Убогого зневоляють (Сл. Гр.). А що? запетльовано тебе? (Запоріжжя). Мене залигали того таки дня і держали під арештом (Новомосковщ.)]. Лишённый - позбавлений. Я -шён возможности - я не маю змоги, мене позбавлено змоги. Это не -шено остроумия - це не без дотепу. Этот слух -шён всякого основания - ця поголоска цілком безпідставна, не має для себе жадної підстави. -шённый избирательных прав - позбавлений виборчих прав; срв. Лишенец. -шённый чести - позбавлений чести, знеславлений. -шённый свободы - позбавлений волі, зневолений, (теснее) ув'язнений.

* * *

несов.; сов. - лиш`ить

перевеситься

1) переважуватися, бути переваженим;

2) перевішуватися, бути перевішеним (на инше місце);

2) (наклониться) перехилятися, перехилитися, переважуватися, переважитися, перевисати(ся), перевиснути(ся) через що, (о мног.) поперехилятися, попереважуватися, поперевисати(ся). [Сиди спокійно в човні, не перехиляйся. Намисто перевислось назад. Наші груші до сусід поперевисали];

4) взаим. - переважуватися, гойдатися навпереваги.

* * *

1) перехиля́тися, перехили́тися и поперехиля́тися и поперехи́люватися; ( перевисать) перевиса́ти, переви́снути и поперевиса́ти

2) страд., несов. перева́жуватися, -жується; переві́шуватися

1) перева́жуватися

2) розві́шуватися